Бейсбол і американський футбол

Бейсбол і американський футбол – два види спорту, які більшістю іноземців сприймаються як неофіційні символи США.

У першій чверті XIX століття в Північній Америці поширилися схожі між собою гри з м’ячем і битою, які проводилися за різними правилами і під різними назвами – зокрема таунбол, массачусетська гра і власне бейсбол. Батьком сучасного бейсболу вважається житель Нью-Йорка Олександр Картрайт, а днем ​​народження цієї гри – 19 червня 1846 року: саме тоді відбувся перший матч за правилами, які Картрайт склав разом з товаришами по спортивному клубу «Нікербокерс». У 1857 році «Нікербокерс» і ще п’ятнадцять клубів з Нью-Йорка і околиць об’єдналися в першу бейсбольну федерацію – Національну асоціацію гравців в бейсбол (NABBP).

Загальноприйнятим став бейсбол нью-йоркського зразка; спочатку він існував як аматорський спорт, проте в 1871 році виникла Національна асоціація професійних гравців в бейсбол (NAPBBP). Через п’ять років на її основі була сформована Національна ліга професійних бейсбольних клубів, або просто Національна ліга (NL), яка донині є однією з двох вищих ліг американського бейсболу – поряд з Американською лігою (AL), яка існує з 1901 року.

Хоча аналогічні ігри існували і в інших країнах, а саму назву «бейсбол» вперше використали в Великобританії ще в XVIII столітті, американці стали сприймати бейсбол як чисто американський вид спорту. У першій половині XX століття в США за бейсболом твердо зміцнився статус «національної розваги». Крім двох вищих ліг, в Америці існують нижчі професійні ліги декількох рівнів, бейсбольні ліги коледжів, юнацькі ліги, шкільні ліги.

У бейсболі дві команди, по дев’ять чоловік у кожній, змагаються за бази – подушки, прикріплені до землі в кутах квадрата зі стороною 27,4 метра. Команди по черзі грають в захисті та нападі. Гравець захисту, що подає, кидком вводить м’яч в гру, а гравець нападу, намагається битою відобразити м’яч в ігрову територію, а потім набрати бали, пробігаючи по черзі всі бази. Інші гравці нападу можуть заробити бали, переміщаючись з бази на базу, якщо їх товариш не зміг відбити м’яч, і той потрапив в рукавичку гравця захисту.

З середини 1990-х років телевізійні рейтинги бейсболу пішли на спад. Для окремої гри антирекорд був поставлений в 2008 році, коли один з матчів між «Філадельфія Філліс» і «Тампа Бей Рейс» подивилися лише 9,8 мільйона глядачів: для порівняння, у другій половині 1980-х аудиторія ігор Світової серії перевищувала тридцять мільйонів чоловік. У 2012 році рекордно низької позначки досяг загальний рейтинг серії: в середньому ігри між «Сан-Франциско Джайентс» і «Детройт Тайгерс» дивилися 7,6 відсотка американських домогосподарств, де є телевізори. Телевізійна аудиторія матчів нараховувала в середньому 12,6 мільйонів чоловік.

Такі показники виглядають вельми блякло на тлі рейтингів Суперкубку Національної футбольної ліги (NFL) – головної гри в сезоні американського футболу. У лютому 2013 року гру між футбольними командами «Балтімор Райвенс» і «Сан-Франциско Форті Найнерс» подивилися 108,4 мільйона чоловік. Не дивно, що нерідко можна зіткнутися з думкою, згідно з яким бейсбол здає позиції і вже не викликає в американців колишньої пристрасті, хоча і зберігає культовий статус. Справжньою «національною розвагою», з цієї точки зору, тепер правильніше вважати американський футбол, а найважливішою спортивною подією року – гру за Суперкубок (Супер Боул). З чим пов’язана така зміна пріоритетів, напевно сказати не можна. Можливо, більш жорсткий і агресивний футбол краще відповідає сучасному духу Америки.

Революційну роль «батька американського футболу» приписують студенту Єля Уолтеру Кемпу, який в 1880-1882 роках став автором ряду важливих змін в правилах гри, які сформували її нинішній вигляд.

На початку XX століття американський футбол став поступово набирати масову популярність і вийшов за межі кампусів. У 1902 році в Пенсільванії виникла перша невелика професійна асоціація клубів – Національна футбольна ліга. Незважаючи на гучну назву, вона функціонувала тільки в Пенсільванії і проіснувала всього один сезон. На наступний рік в сусідньому штаті виникла Ліга Огайо, і саме Огайо став центром подальшого становлення професійного футболу. У 1920 році на базі Ліги Огайо виникла Американська конференція професійного футболу, яка згодом була перейменована в Національну футбольну лігу (NFL).

При цьому, як і в бейсболі, в американському футболі існує безліч інших об’єднань. Процвітає університетський футбол, в якому є кілька ліг, є професійні, напівпрофесійні і любительські ліги різних рівнів. Будучи більш видовищним, ніж бейсбол, американський футбол з початку своєї історії сприймався не тільки як спортивне змагання, а й як яскраве шоу, і в сучасних США зазнав наймогутнішої комерціалізації. Гравці стають героями стероїдних скандалів, а корпорації витрачають мільйони, щоб презентувати в перервах трансляцій Суперкубка нові рекламні ролики.

Це не означає, втім, що гра повністю перейшла в простір шоу-бізнесу: футбол є важливою частиною суспільного життя «на місцях», американці масово відвідують ігри локальних команд, і школярі по всій країні залюбки одягають футбольне екіпірування і виходять на поле. Скоріше всього, секрет успіху футболу в тому, що його риси – видовищність, запекла боротьба за успіх, поєднання брутальної сили і спритності – резонують з уявленням американців про їх національний характер.

І футбол, і бейсбол з його історичним багажем часів Громадянської війни, особливо важливі для народу США як об’єднуючі початки у відсутності релігійної, етнічної чи расової єдності. Показово, що баскетбол, який в кінці XIX століття придумав американець канадського походження, широко поширився за кордоном, а з іншого боку – не отримав в Сполучених Штатах такого загальнонародного культового статусу, як футбол чи бейсбол. І баскетбол, і хокей на льоду, і гольф користуються в США великою популярністю, але не можуть конкурувати з двома «ексклюзивними» іграми. За кордоном між тим «національні американські розваги» теж користуються попитом, але лише подекуди сягають культового статусу – як, наприклад, бейсбол в Японії. Однак ситуація може змінитися. І цілком ймовірно, що рано чи пізно бейсбол і американський футбол отримають на хвилі культурної експансії таку ж загальносвітову популярність, як це сталося раніше з американськими фільмами, їжею або музикою.