Не ангели. Вінницькі «Вовчиці» забрали Кубок Мінська з флаг-футболу

Кубок Мінська і золоті медалі – такий подарунок на День народження своїй країні зробили «Вовчиці». Найтитулованіша флаг-футбольна команда України зʼїздила в Білорусь і в результаті двох зустрічей перемогла місцевих «Ангелів» із загальним рахунком 18:37.

Чи було це так легко, як звучить? Аж ніяк. Нижче – оглядаємо матч, спілкуємося з учасниками змагань і трохи говоримо про те, що лишається поза полем.

Уже під час розминки глядачі зрозуміли: на них чекає запекла боротьба. Вінницькі футболістки подолали значний шлях, заявилися неповним складом, а значить їм доведеться грати два матчі без замін. Для «Ангелів» – це не просто знайомство з українською командою, а й перший матч на території рідної Білорусі, відповідальність зашкалює. Тому з перших хвилин гравчині обох клубів мобілізувалися та показали динамічний флаг-футбол.

Game day

Перший матч: перемога «Вовчиць» 6:31

Першими атакували «Ангели». Хазяйки поля задали високу швидкість, проте через невдалу ловлю та блискавичну гру захисту «Вовчиць» не просунулися на половину поля суперниць. Перший же драйв змінює хід гри: на третій спробі після вдалого бліцу Катерини Тетерук (№15) м’яч перехоплює Олександра Ребрик (№17), швидко просувається до заліковки і відкриває рахунок зустрічі. 0:6 на користь «Вовчиць».

Наступна спроба білорусок теж не увінчалася успіхом. Проте захист «Ангелів» не дозволяв вінничанкам розслабитися. Але квотербек «Вовчиць» Катерина Тетерук (№15) зміщується від бліцу по флангу і дає довгий і точний пас на Ілону Іщук (№10) в половині поля суперниць. З другої спроби нападниці грають фейкове вкладення, чим «переманюють» захисниць направо, і Катерина Тетерук (№15) пасує вліво на Інну Дарієнко (№80). Гравчиня безперешкодно заносить другий тачдаун українок. Вдала реалізація від Ілони Іщук (№10), і рахунок матчу 0:13 на користь «Вовчиць».

Квотербек «Ангелів» Наталя Мартинчик (№18) робить спроби пасувати далі, проте ловлі немає. Драйв не результативний. А от «Вовчицям» за наступні 4 дауни вдається виконати гарний прохід близько 10 ярдів (Катерина Щерба, №23) і занести блискавичний тачдаун (Ілона Іщук, №10 ловить точний пас квотербека і проривається бігом на 15 ярдів прямісінько в заліковку «Ангелів»). Реалізація не вдається, проте «Вовчиці» продовжують вести 0:19.

«Ангели» активізуються в нападі. Точний пас у центр на Дар’ю Пашкевич (№27) – і білоруски на пів шляху до середини поля. Квотербек відривається від бліцу, пасує на фланг, але м’яч збиває Катерина Щерба (№23). Наступна спроба – за 5 ярдів від середини поля пас ловить Анна Борискіна (№82), проривається крізь захисниць, стрімко прямує до заліковки «Вовчиць» – і за 3 ярди до Endzone прапорець нападниці в падінні зриває сейфті Ілона Іщук (№23). З другої спроби «Ангелам» вдається реалізувати задумане – пас вліво на хід Анні Борискіній (№82) і перший тачдаун білорусок у цьому протистоянні! Рахунок 6:19.

«Вовчиці» продовжують грати свою гру, проте втома починає даватися взнаки. Спочатку – помилка при снепі, далі – гарний бліц Марії Корнєєвої (№52) і зупинка квотербека на спробі самостійно винести м’яч у виконанні Діани Бікчантаєвої (№86). Корнербек Ксенія трегубова (№24) не дозволяє Катерині Щербі (№23) здобути більше 10 ярдів бігом. Марія Корнєєва (№52 бліцує) і, намагаючись зупинити м’яч, грає в руку квотербека «Вовчиць», проте судді не фіксують порушення. Слід відзначити, що в обох зустрічах гаряче було не лише на полі – між тренерами команд і суддями виникали непорозуміння.

У наступній спробі «Ангели» просуваються через пас на 7-8 ярдів (Дар’я Пашкевич, №27). Проте на останніх спробах після невдалого снепу Олександра Ребрик (№17) виконує сек, а Катерина Щерба (№23) перехоплює довгий пас. «Вовчиці» просуваються до заліковки, бокові судді показують, що Ілона Іщук (№10) заносить тачдаун, проте рефері фіксує, що корнербек Мирослава Телешева (№80) зриває прапорець раніше, ніж м’яч перетнув лінію. Рахунок і далі 6:19.

«Ангелам» за три спроби вдається перетнути середину поля (Анна Борискіна, №82) і продовжити напад. І знову невдача на довгому пасі – перехоплення Ілоною Іщук (№10). «Вовчиці» проходять з двох спроб середину поля (Олександра Ребрик, №17 ). А далі – дуже прикрий сек від Наталі Мартинчик (№18) і падіння квотербека Катерини Тетерук (№15). Через травму коліна лідерка «Вовчиць» вибуває на один розіграш, її заміняє Ілона Іщук (№10). У наступній спробі Наталя Мартинчик (№18) знову на бліці – знову зіткнення в коліно і падіння квотербека «Вовчиць». Судді штрафують «Ангелів» за таргетинг, а «Вовчиць» – за перехід квотербека за лінію скримеджу. Порушення взаємо скасовують.

Наступна атака білорусок завершилася перехопленням Олександри Ребрик (№17) і тачдауном Катерини Щерби (№23). На реалізації – точний пас у правий кут на Катерину Щербу, яка намагається зловити м’яч у падінні, проте він ковзає повз руки. Маємо 6:25.

Наприкінці зустрічі гравчині обох команд встигли порадувати глядачів яскравими моментами – Інна Дарієнко (№80) перехоплює неточний пас, ловить м’яч кінчиками пальців і наближає «Вовчиць» до заліковки. Вінничанки атакують з 5-ярдової позначки суперниць, нижній пас від Катерини Тетерук (№15) і тачдаун Ілони Іщук (№10). «Вовчиці» ведуть уже 6:31.

На останніх хвилинах «Ангели» пробують здобути більше очок, проте знову перехоплення від Олександри Ребрик (№17) після бліцу Катерини Тетерук (№15). Але «Вовчиці» не встигають розпочати напад: гру зупиняє рефері. Рахунок першої зустрічі – 6:31 на користь українок.

Друга гра: Тріумф «Ангелів» і пекельний овертайм

На перепочинок команди мали близько години: свої матчі в рамках турніру грали чоловічі команди. «Ангели» і «Вовчиці» зійшлися на полі близько 13-ї години – у розпал дня під пекучим сонцем. Ця зустріч була менш видовищною з огляду на втому українок, проте не менш емоційною і напруженою. Адже на кону – Кубок Мінська, і «Ангели» не поспішали його віддати вінничанкам.

«Вовчиці» почали атаку: виносними комбінаціями здобули кілька ярдів, проте пасові не проходили; вінничанки стали частіше помилятися. «Ангели» не показали нічого нового в нападі, хоча значно покращили ловлю; захист лишався так само на висоті. На позицію бліцувальниці вийшла Ксенія Трегубова (№24) і доставила клопоту квотербеку гостей – 3 секи за гру.

Блискучий момент від «Вовчиць» – Катерина Щерба (№23) ловить далекий пас і несе м’яч до заліковки. Наталя Мартинчик (№18) зупиняє її, зриваючи прапорець за 2 ярди до тачдауну. Далі Ілона Іщук (№10) ловить кінчиками пальців м’яч на вільному від захисників лівому флангу та відкриває рахунок у другій грі. Під час реалізації Катерина Щерба (№23) в стрибку ловить точний пас на діагоналі, проте вже в ауті. 6:0 на користь «Вовчиць».

Натомість квотербек Наталя Мартинчик (№18) оманливим рухом обходить бліц, пасує на Дар’ю Пашкевич (№27), і гравчиню «Ангелів» зупиняють вже на половині полі «Вовчиць». Білоруски ще трохи наблизилися до endzone. Пас у заліковку на Ксенію Матюшевську (№58), проте його вибиває Катерина Щерба (№23) і не дає господаркам поля зрівняти рахунок. А вже наступного розіграшу здійснює перехоплення, і м’яч переходить до «Вовчиць».

Найсуперечливіший момент матчу. Довгий пас Катерини Тетерук (№15) на Катерину Щербу (№23), вінничанка вистрибує разом із корнербеком Діаною Бікчантаєвою (№86), ловить м’яч у повітрі та приземлюється на спину в ярді від ауту. Проте хед-лайнсмен анулює спробу: він переконаний, що м’яч перед ловлею торкнувся землі.

Перше перехоплення «Ангелів» – після низки набраних ярдів довгий пас на Катерину Щербу (№23), але м’яч рикошетить прямо в руки корнербеку Марині Сахар (№4). Футболістка стрімголов біжить вбік середини поля, проте боковий суддя фіксує заступ в аут. І вже в наступній атаці білорусок «Вовчиці» відповідають своїм перехопленням – його здійснює Катерина Тетерук (№15). Довгий пас у заліковку «Ангелів» на Інну Дарієнко (№80), але м’яч збиває Діана Бікчантаєва (№86).

Ще одне перехоплення від команди з Мінська – бліц Ксенії Трегубової (№24) порушує траєкторію паса, і м’яч опиняється в руках Марії Корнєєвої (№52), але випускає його з рук. Діана Бікчантаєва (№86) робить спробу підібрати його, проте не встигає.

Стомлено «Вовчиці» йдуть в хадл, а в цей час коментатор зазначає «Не поспішають нікуди вінницькі дівчата, грають у своє задоволення…». Хоча гра без замін аж ніяк не виглядала як відпочинок.

Після невдалих спроб «Вовчиць» квотербек «Ангелів» весь драйв грає на Анну Борискіну (№82), вдається завойовувати ярди; стрімкий прохід Ксенії Матюшевської (№58) убік заліковки – і прапорець сам випадає з поясу гравчині! Небезпечний момент, Анна Борискіна (№82) заносить тачдаун, проте судді не зараховують його – прапорець футболістки випав ще неподалік лінії скримеджу.

Спливають останні хвилини матчу, до заліковки «Вовчиць» 5 ярдів. Напружений момент – в заліковій зоні судді фіксують інтерференцію (Іщук Ілона, №10), штрафують «Вовчиць» на половину відстані до тачдауну, а в «Ангелів» автоматичний перший даун. Точний пас на Дар’ю Пашкевич (№27) і тачдаун! «Ангели» зрівнюють рахунок і мають шанс на перевагу! Проте пас задовгий, і реалізація не вдається. Рахунок 6:6.

У «Вовчиць» ще лишається час на один драйв – 30 секунд до кінця матчу. Проте пасовий розіграш  дозволяє пройти близько 12 ярдів – і свисток рефері свідчить про завершення гри.

Судді ухвалюють рішення грати овертайм, адже рахунок у зустрічі нічийний. За його правилами, кожній команді по черзі дають 4 спроби занести тачдаун, стартуючи з середини поля. Перемагає команда, яка відкриє рахунок першою.

На перепочинок футболісткам судді дають близько хвилини (!), і починають «Вовчиці». Квотербек намагається грати в довгий пас, проте спроби невдалі. В завершенні драйву м’яч таки опиняється в руках Катерини Щерби (№23) у заліковій зоні, але вона не встигає його зафіксувати.

«Ангели» грають в короткий пас, і Маргариті Якуш (№66) вдається пройти більше 10 ярдів від середини поля. Напружений момент – і в заліковці м’яч перехоплює Ілона Іщук (№10), здається що летить крізь усе поле! Але за ярд до тачдауну з неї зриває прапорець Анна Борискіна (№82), наздоганяючи вінничанку та рятуючи свою команду від програшу. Це, вочевидь, найгарячіший момент усього турніру для жіночих команд.

Право нападу переходить до «Вовчиць», але розпочинають вони його не з точки перехоплення, а з середини поля як черговий драйв овертайму. Цей суперечливий момент, можливо, став переломним для гри. Вінничанки починають спробу в короткий пас, трохи просуваються вбік заліковки. Квотербек оминає бліц, у бігу дає довгий пас, але ресивер не встигає до м’яча.

«Янголи» долають через пас близько 10 ярдів. Вінничанка Олександра Ребрик (№17) бліцує на квотербека, зриває прапорець у момент пасу, але Ксенія Матюшевська (№58) заносить тачдаун. Його зараховують, і матч у другій грі стає 6:12 на користь «Ангелів».

За результатами двох ігор перевага за українками. «Вовчиці» стають володарками Першого Кубку Мінська з флаг-футболу серед жіночих команд. До слова, серед чоловіків перемогу здобули мінські «Паганці», обігравши «Литвинів» і «Стражів».

Загальний залік:

Поза грою

Насичена подорож, видовищна гра. Перший Кубок, перша гра жіночих команд у Білорусі, перша зустріч, перший овертайм – для обох команд ці два матчі можна вважати історичними.

Хоча поза полем теж вистачало цікавощів як перед турніром, так і після.

Проходження кордону та реклама флаг-футболу митникам (цікавилися змаганнями, на які їдуть дівчата). Голосні прогулянки столицею Білорусі. Спонтанна знахідка шкільного стадіону, на якому вінничанки потренували комбінації в переддень матчу (до речі, ще одна реклама флаг-футболу білорусам). Прогулянка вечірнім містом і атмосферна спільна вечеря в хостелі.

Після завершення змагань «Вовчиці» й «Ангели» провели час разом. Господарки показали гостям центр міста, провели до стадіону, де того ж дня виступав Макс Корж – можна сказати, улюблений музикант «Вовчиць» (так, чомусь саме він, а не Олег Винник). Футболістки поділилися досвідом, обговорювали можливість наступних зустрічей на полі – у рамках міжнародних і навіть українських турнірів. Після поїздки залишилося безліч незабутніх вражень і дрібних білоруських копійок.

Кілька цитат від учасників цьогорічного Кубку Мінська з флаг-футболу.

Катерина Тетерук, тренер і квотербек команди «Вовчиці» говорить, що допомогло перемогти в першій грі і турнірі загалом:

«Ми просто грали «свою гру», і нам це вдавалося. Плюс – розуміння одне одного та відпрацьовані комбінації».

Лідерка «Вовчиць» також додала, що команда приїде захищати титул і наступного року.

Щоб підсилити склад, «Вовчиці» запросили кількох гравців з інших українських команд. Саме тому уважні вболівальники могли помітити в складі вінницької команди Інну Дарієнко, ресивера київських «Бульдожок». Причому помітити й буквально – за пораманчевими гетрами, атрибутом рідної команди. Чи вдалося зігратися з «Вовчицями» – відповідає Інна:

«До цього з «Вовчицями» було кілька зустрічей на полі в якості суперників, тому трохи мала уявлення про стиль гри, про ролі окремих гравців у команді. Не дивлячись на те, що на полі ми суперники, поза грою гарно спілкуємося, підтримуємо звʼязок. Тому це стало ґрунтом для того, щоб я увійшла до їх складу. Крім того, допоміг кемп, який нещодавно пройшов у Вінниці. Ми провели разом кілька годин на тренуванні, у тому числі були спільні ігри, у яких ми спробували грати в одній команді».

Плани на майбутнє – підтягнути роботу в захисті та передати довід команді.

Головний тренер «Ангелів» Олександр Куксо в американському футболі вже 28 років. Окрім жіночої команди, вже 9 років тренує мінських «Литвинів», клуб з американського футболу.

Усе замислене на турнір вдалося, а завадив перемогти брак досвіду – говорить Олександр Куксо:

«Усе вдалося, і організація, і результат: дівчата отримали ігрову практику з сильною командою. Проблема нашої команди – увійти в гру з перших хвилин першої зустрічі. Дається взнаки брак досвіду. У другій грі вже діяли обдумано і з налаштуванням».

Корнербек «Ангелів» із дворічним досвідом Марина Сахар говорить, щоб перемогти в наступній зустрічі з «Вовчицями» варто:

«Бути собою. Бути краще, ніж вчора. Працювати над помилками. Нічого не боятися. Усе це – не відносно конкретного суперник, а як девіз усієї команди. Лише так ми будемо приречені на успіх».

Напружені ігри, за якими цікаво спостерігати, круті реверси українок, гра тренера «Ангелів» у складі «Литвинів» – весь турнір, за словами організаторки Маргарити Якуш, є суцільним моментом, який запамʼятається надовго. Після гарних вражень і позитивних відгуків учасників, серед планів – проводити Кубок Мінська щорічно.

Поза полем і трибунами таких турнірів, як завжди, лишається багато важливого. Наприклад, травми – наступного ранку після турніру вінницькі спортсменки прокинулися в потязі далеко не з переможним настроєм. Важливо памʼятати, що трофеї не даються просто – за ними години тренувань, спустошені аптечки, кілометри доріг. І все воно того варто.

Фото: Дмитро Брит та Сергій Лисак

Джерело: americanfootball.org