Американський футбол в США

У кожної країни є свій національний вид спорту. Так як і мова, традиції і особливості культури, національний спорт є невід’ємною частиною культурної складової країни. Америка не стала винятком із правил, і у неї є свій національний спорт – американський футбол.

Ні для кого не секрет, що традиційний європейський футбол в США називають сокером. Слово «футбол» у них, втім, використовується, як і в Великобританії, для позначення свого рідного, національного виду спорту. Правда, сама спортивна діяльність, названа одним і тим же словом, сильно відрізняється: в культовий американський футбол, наприклад, переважно грають руками, а не ногами. Та й такого широкого поширення по світу американський варіант гри не отримав, хоча на батьківщині користується шаленою популярністю і по праву називається видом спорту номер один.

Датою народження американського футболу вважається 6 листопада 1869 року. Саме в цей день команди Ратгерського і Прінстонського університетів провели між собою зустріч з поєднаними правилами європейського футболу і регбі. Та гра не була сильно схожа на свої сучасні аналоги, але початок для розвитку було покладено. І вже в 1873 році представники чотирьох американських університетів в Нью-Йорку створили міжуніверситетську футбольну асоціацію і спробували стандартизувати правила нової гри на основі сокеру.

На тій зустрічі повинні були бути присутніми і представники Гарварду, бажаючі закласти в фундамент не сокер, а регбі. Не з’явившись в Нью-Йорк, вони привернули увагу до себе, а також до матчу Гарвард – Монреальський університет, який проводився за правилами приймаючої сторони. Саме після цієї зустрічі гра визначилася як самостійний вид спорту і знайшла офіційну назву – американський футбол, залишившись при цьому одним з різновидів регбі. Важливий крок до розділення зробив у 1880 році тренер команди Єльського університету Уолтер Кемп, який запропонував кілька нововведень, що збереглися до цих пір. Зменшилися розміри футбольного поля і число гравців в одній команді до 11 осіб, а головне – з’явилася система даунів, згідно з якою на прохід в залікову зону суперника давалося три спроби.

Американський футбол став стрімко розвиватися, зростала кількість гравців по всій Америці, все нові і нові команди з’являлися в університетах і коледжах, проводилося все більше матчів. На жаль, але в цих зустрічах гравці часто отримували травми, а тому навіть прихильник жорстких видів спорту Теодор Рузвельт, який був у ті роки президентом США, пригрозив грі повною забороною, якщо нововведення не зможуть забезпечити гравцям безпеку. Саме в процесі вирішення цих проблем і була заснована Національна університетська спортивна асоціація, а правила американського футболу сильно змінилися. У 1906 році був дозволений пас вперед, встановлена ​​нейтральна зона, до 60 хвилин скорочено час гри, а також вдосконалено захисне екіпірування. Американський футбол став дуже схожим на той, який можна бачити в наші дні, та й головне завдання, поставлене Рузвельтом, було виконане: травматизм в американському футболі в даний час не вище, ніж в будь-якому іншому контактному виді спорту.

Професійний американський футбол з’явився ще в кінці XIX століття, саме тоді гравцям пощастило отримувати перші винагороди за гру. Однак це були радше разові факти подяки за хороший матч, ніж заробітна плата. А перші професійні команди з’явилися тільки на початку ХХ століття. У 1920 році деякі з них вирішили об’єднатися, і так з’явилася американська професійна футбольна асоціація, яка згодом еволюціонувала в Національну футбольну лігу, яка існує й досі. Майже за 100 років було скоєно безліч спроб створити альтернативні об’єднання і ліги, але всі вони терпіли невдачу, крім однієї. У 1959 році мільйонер Ламар Хант запустив таки Американську футбольну лігу, яка за пару років набрала таку шалену популярність, що зрівнялася з НФЛ. Однак американці все ж вирішили, що двовладдя – не найкраща ідея, і після тривалих переговорів було вирішено піти на об’єднання, зберігши, втім, спортивний елемент суперництва – фінальний матч між лігами, названий з легкої руки Ханта Супербоул.

Супербоул в наші дні – це одне з американських національних свят. За фінальним матчем зазвичай спостерігає більше сотні мільйонів чоловік, кількість вживаної їжі і напоїв зашкалює, на стадіон потрапити неможливо, а на наступний день чи не половина Америки обговорює вчорашню гру. Найбільші рекламні компанії б’ються за право презентувати глядачам новий рекламний ролик саме під час Супербоулу, при цьому вартість хвилини рекламного часу не може зрівнятися навіть з рекламою під час фіналу чемпіонату світу з сокеру, або вирішальних миттєвостей Олімпійських ігор. Та що можна говорити про важливість цієї спортивної події, коли в 1985 році через вирішальний матч перенесли інавгурацію американського президента Рональда Рейгана.

Популярним є не тільки фінальний матч. Десятки мільйонів людей в США щодня відстежують новини і намагаються не пропускати ігри улюбленої команди. Стадіони на іграх команд НФЛ майже завжди заповнені вщент, та й на студентські змагання приходять сотні глядачів – настільки улюблений цей спорт в країні. У кожному великому місті є своя футбольна команда, та й формат вищої футбольної ліги дозволяє майже всім знайти своїх улюбленців: всього в НФЛ грають 32 команди, розбиті на дві конференції, Національну і Американську, кожна з яких ще й поділена за географічним принципом. Так що жителі великих міст завжди можуть знайти свою команду в списку учасників майбутніх матчів.

Зараз більше 100 мільйонів американців стежать практично за всіма іграми американського футболу, а більше половини всього населення США небайдужі до цього виду спорту. Цікаво, що багато американців витрачають в день приблизно 10 хвилин тільки на обговорення вчорашньої гри з колегами по роботі, не завжди досконало розбираються в правилах американського футболу. Воно й не дивно: недарма американський футбол входить в книгу рекордів Гіннесса, як вид спорту з дуже великим склепінням правил.

Грати в команді настільки престижно, що стати американським футболістом мріє чи не кожен американський підліток. Професія професійного гравця за статусом прирівнюється до професій льотчика або військового. Матчі американського футболу збирають багатомільйонні натовпи вболівальників. Студентські ігри можуть зібрати до декількох мільйонів глядачів, навіть ігри старшокласників часом мають на трибунах по кілька десятків тисяч людей. Дівчата люблять американських футболістів, спортсмени дуже популярні в суспільстві, а потрапити в шкільну команду вважається верхом крутості для учнів.