Тренер “Вінницьких Вовків”: З американським коучем вивчимо англійську

Одна з найсильніших команд України з американського футболу “Вінницькі вовки” тепер тренуватиметься під керівництвом відомого американського тренера Дейла Хеффрона.

Хеффрон – спеціаліст з більш ніж 25-річним досвідом роботи, який останні 4 роки тренував команди Bielefeld Bulldogs (Німеччина) та Warsaw Eagles (Польща).

З першого по десяте вересня команда проводить набір гравців, що, по суті, дає старт новій ері “Вінницьких Вовків”.

Мабуть, варто сказати, що за період свого існування, від 1996-го року команда мала аж надто багато злетів і падінь: то завойовувала призи у першостях країни, то взагалі припиняла існування.

Повне переродження команди відбулось у 2008-2009-х роках. “Воскресити” команду після тривалого простою взялись двоє друзів: Олександр Білоконь та Євген Хомин. Про американський футбол у Вінниці вони почули у 99-му році. Хлопці записалися секцію з американського футболу для юнаків і відтоді команда стала справою їх життя.

Дивлячись на команду, яка на домашньому стадіоні влаштовує фінали Чемпіонатів України і є однією з найсильніших в першості країни, важко повірити, що все це хлопці роблять за свій рахунок: і форма, і тренування, і оренда полів, і поїздки на матчі. Але на цьому вінницькі хлопці вирішили не зупинятися: власна команда черлідерів, жіноча команда “Вінницькі вовчиці”, а тепер ще й професійний тренер з США…

Про те, чого очікувати від “Вовків” у майбутньому і як вдалося заманити у Вінницю Дейла Хеффрона, розповідає граючий тренер команди Євген Хомин.

– Розкажи, як вдалося запросити у Вінницю Дейла Хеффрона?

– Ми ще минулого року почали шукати тренера серед американців, бо вирішили що старих знань уже не вистачає. Минулого року знайшли одного спеціаліста з Америки. Він на той час теж був зацікавлений в тому, що б знайти команду в Європі. Розглядав варіанти в Україні, в Польщі і в Росії. Поки ми спілкувались – його перехопили поляки. Як виявилось, дуже непоганий тренер, його команда зараз грає без жодної поразки у своєму дивізіоні. І вони мають вийти у фінал своєї ліги (у Польщі кілька ліг, – примітка авт.).

Місяців чотири чи п’ять тому коли ми зіграли перший-другий матч чемпіонату, стало ясно що ми стоїмо на місті. У нас застій і команда ніяк не розвивається. Знань реально не вистачає і нам потрібен професійний тренер. До цього команду тренував я, Сергій Перегончук і Саша Білоконь. Так от, є такий сайт, europlayers.com. Там гравці зі штатів і з Європи шукають собі команди, так само тренери шукають собі клуби. Там є анкети команд, тренерів, гравців. Така собі біржа праці для спортсменів.

Я знайшов там усіх вільних тренерів, які не мають клубу. Їх було чоловік 150. Написав їм усім. Розповів про наш клуб і про умови, які ми можемо надати. Пояснив, що у нас немає великого фінансування, але ми можемо забезпечити проживання, походи в зал, на більше у нас просто не вистачить. Ми лиш можемо допомогти знайти ще одну роботу в Україні. А ще набиратимемо дитячу команду – це якісь додаткові кошти тренеру. Тому, умови, більш-менш, нормальні і в мінус тренер жити точно не буде. Мабуть, чоловік 10 цими умовами зацікавились. Під час спілкування деякі повідсіювались, деякі знайшли команди і залишилось тільки троє: два американці і один іспанець. Від іспанця ми відмовились, бо він, так би мовити, не є носієм цих знань. Він так само цьому вчився як ми. А хочеться отримувати інформацію від першоджерела. Другий американець зараз десь в Балтії проводить тренувальний табір, тому він ще не був впевнений, чи приїде до нас, тому і відштовхнула ця невизначеність. Залишився тільки один тренер. Він до мене зателефонував. Ми нормально поговорили. Він зрозумів, що ми серйозно налаштовані, ми зрозуміли, що він серйозно налаштований і вирішили, що зупинимося на цьому варіанті. Більше того, він пенсіонер, тому має якийсь додатковий дохід.

– Команда забезпечує себе сама. Тобто, тепер ви з власної кишені платитимете йому?

– Так, але у нас є декілька спонсорів, які нас фінансують. Тобто, зараз уже десь половину нашого бюджету дають спонсори. Платитимемо ми йому і з внесків і зі спонсорських. Плюс, якщо все добре складеться, влада обіцяла нам, що з першого вересня нам дадуть тренувальну базу. Ми не платитимемо орендну плату за стадіон, де ми зараз тренуємось.

– Де він житиме і коли переїде до України?

– Ми зараз шукаємо йому квартиру. В нас є ще два тижні. Ми домовились, що він приїде подивитись, як у нас взагалі тут футбол грають. У нас якраз 12 – 13 вересня будуть проходити плей-оффи до Чемпіонату України і він приїжджає на один із них. От ми всі їдемо в Київ, разом з ним подивимось і приїдемо в Вінницю. Ми домовились, що він приїде на місяць. Перший місяць ми придивляємось один до одного, а далі, якщо всіх все влаштовує, то він повертається в Німеччину (він зараз живе там, – примітка авт.), збирає речі і прилітає до нас.

– Він говорить англійською, як його розумітиме команда? Вчитимете мову?

– Так, він говорить тільки англійською. Ну… всі ми англійську мову вчили в школі. Якісь елементарні слова ми знаємо. Плюс, в американському футболі вся термінологія англійською мовою, і ми її всі знаємо. Однозначно він підтягне не тільки наш рівень гри, а й англійську мову. Ми на те дуже розраховуємо. Більше того, ми ще хочемо набрати весною дитячу команду, тому однією з головних наших плюсів тут буде саме вивчення англійської мови з американським тренером.

– З 1 по 10 вересня у вас стартує новий набір. Кого хочете бачити в команді?

– Ми хочемо бачити в команді атлетів і спортсменів. Тобто, всі роки до цього у нас був “набір”, а тепер буде “відбір”. Ми зробили мінімальні нормативи, які повинен здати кожен новачок. Якщо він здає ці нормативи – він зможе грати в команді. Якщо ти маєш бодай якусь базову підготовку та здаси. Повний нуль, ясно що не здасть. Кожен член команди два рази в рік здає сім нормативів (чотири бігових і три силових, примітка авт. ). Ми дивимось чи росте гравець, чи він, навпаки, деградує.
Чому такий відбір? Справа в тому, що у нас іде дуже багато часу щоб підтягнути рівень гравця, який раніше ніколи не займався спортом. І дуже часто протягом цього часу люди просто йдуть з команди, бо вони не справляються з завданнями і навантаженнями.

– Які плани на наступний сезон? Коли він стартує?

– 19-20 вересня у нас буде проходити Чемпіонат України з флаг-футболу. Ми вирішили організувати його у Вінниці за свій рахунок. Це буде, мабуть, наймасовіший чемпіонат з флаг-футболу за всю його історію в Україні. Зараз вже підтвердили заявки 8 команд: сім українських і одна з Молдови. Плюс, ще чекаємо дві команди. Зараз ми шукаємо спонсорів. З організацією нам допомогла міська рада. Виділили безкоштовно стадіон в центральному парку на два дні.

Потім, якщо тренер у нас залишиться, ми хочемо провести декілька тренувальних таборів у Вінниці. Щоб поділитися його знаннями з іншими командами. Ми не скупі. Хочемо, щоб інші теж черпали цю інформацію. Тому, запрошуватимемо всіх, хто захоче.

Сезон у нас має стартувати весною, десь у квітні. До цього часу хочемо підтягнути тих гравців, яких наберемо зараз у команду, щоб вони дійшли о нашого рівня. Мета – вибитися в плей-офф.

– Кого вважаєте найсильнішими суперниками в Чемпіонаті?

– Ті, кому ми програвали. Цього року ми грали в дивізіоні зі Львовом, Києвом і Ужгородом. З “Бандитами” ми вигравали матчі минулого року, бо тоді у нас було 4-5 гравців з інших команд, яких нам реально не вистачало. Ми виграли один матч, це була така собі показова гра, коли їх суперник не приїхав до Вінниці на фінальний матч. Тобто, маючи кількох висококласних гравців можна вигравати у чемпіонів України. Нічого такого космічного жодна з цих команд не показує. Єдине, що у нас не вистачає кадрів. Сподіваємось, що з приходом тренера все зміниться, бо це дійсно круто з ним тренуватися.

– Розкажи про жіночу команду. Коли і в кого з’явилась така ідея?

– Ідея з’явилась минулого року. Вони навіть минулого року уже зіграли перший товариський матч, навіть два (один виграли, один програли, примітка авт.). Цього року в Україні з’явилось більше команд. В Києві їх тепер дві, наша команда і в Мелітополі. Цьогоріч проходив чемпіонат України: 4 тури в 3 містах. Так от, наші дівчата не програли жодного матчу і достроково стали чемпіонками України. Зараз ми сподіваємось, що наш тренер раз в тиждень їх тренуватиме.

– Команда має власних черлідерів? 

– Ну, вона не те щоб наша, просто належить до нашого клубу. Це дівчата, з якими ми познайомились 2 роки тому. Вони вже виступали як група підтримки в педагогічному університеті, але захотіла бути нашою командою підтримки. Вони позиціонують себе саме як черлідери, а черлідери повинні підтримувати команду. Ми з ними здружились і зараз навіть тренуємось разом. Коли у нас тренування, вони теж збоку вчать свої танці. Цієї зими ми допомогли їм з залом. Знайшли і, в принципі, оплатили його. В нас такий собі уже спортивний клуб. Є і чоловіча команда, і команда з флаг-футболу, і жіноча, і команда черлідерів. А, ще ми маємо власних суддів. Хлопці, які по тій чи іншій причині, завершують кар’єру можуть проявити себе в якості судді. З колишніх “Вовків” вже троє судять матчі чемпіонату України.

– Можеш загалом охарактеризувати розвиток виду спорту в Україні?

– О, так, я складав карту команд України і помітив цікаву штуку. У 2009-му році у нас було 5 команд, а зараз – 20. Тобто, за цей час кількість команд зросла в чотири рази. Постійно з’являються нові команди. А ті команди, які були слабшими, щороку розвиваються. Є, звісно, команди які зникають, але їх дуже мало і, в принципі, можна говорити про те, що через років 5 у кожному обласному центрі буде команда з американського футболу. А десь і по дві-три. В Києві, наприклад, зараз 4 команди, в Харкові – 2.
Ми дуже сподіваємось, що наш американський тренер допоможе підняти рівень американського футболу в Україні. Він їде сюди не просто тренувати нас, а розвивати цей вид спорту. Зараз він спілкується з американськими компаніями, які можуть допомогти українським командам розвиватися. І я дуже сподіваюсь, що наша федерація нарешті почне займатися збірною, бо коли вона буде – це стане теж великим поштовхом для розвитку.

– У нас ніколи не було збірної?

– Два роки тому у нас все починалось. Було кілька тренувальних таборів. З Вінниці теж взяли 6 гравців. Ми вже цього року, в вересні, мали грати товариський матч з Польщею, але в федерації змінилось керівництво, грошей на збірну немаі замість нас тепер грає збірна Росії.

Автор: Лія Зелінська